()(())
Душа – це все, і ніщо – душа.
Одне єдине ціле втішає.
Треба вигадати душу, щоб зрозуміти.
Треба в душу повірити, щоб відчути.
Уяви себе всім, що було, є, не є і буде.
Коло себе й навколо душа розквітне.
((()))()
Вірою в себе одушевлені люди, час і простір.
Вірність собі дає силу душі ширшати.
Володіючи собою, душа освоює досконалість.
Над собою росте і росте далі
Щоб добро в усьому знайти та збільшити,
Із нічого створити всесвіт людяності,
Написати закон безмежного самоствердження
З чистого аркуша самозречення.
((())())
Бо душа – чиста свідомість і чиста дійсність,
Згода думок і висновків, вчинків і наслідків,
Згода творця з творінням, як із собою,
Внутрішній діалог людини з Богом,
Ідеалом людини, гармонії паростків
У душі, що сама себе створила
І продовжує творити добре діло
Без гріха творця, без жадання незмінності,
()()()()
Без ілюзій довершеності, зупинки на досягнутому,
Без гордині протиставлення свого чужому.
Коли око за око, сліпі йдуть на м’ясо.
Великодушні добродії побачать щастя.
Всеохопна людяність – добро душевне.
Гріх, бездушне зло, людину принижує.
Страх, неправда, насильство душі не гідні.
Примхи, жадібність, прив’язаність – злі тіні,
(()()())
Світлом душевності відкинуті.
Твердою рукою описую коло,
Досконале всередині, досконале навколо.
Одушевлюю себе і світ, не вагаючись.
Коло німбом в повітрі коливається
І зникає, як символ чистого аркуша,
Яким є весь світ, моя душа.
Тілом ми всюдисущі, волею всемогутні,
(())(())
Вічні долею, многоликі і цілісні люди,
І свідомо всевідучі та пізнавані,
Єдинодушні, самодостатні в одинацтві,
У душевній згоді я є ми самобутні.
Я – це все, я, не я, ти, не ти, ми, не ми.
Одушевлюю згодою нескінченне.
Відмежовую межі. Обмеженість щезне.
Ідеальні задуми є реальними,
(((())))
Бо реальність – ідея, душею створена.
Творчий розвиток душі буття рухає,
Ідеалізує дійсне, одушевлює,
Ідеальне здійснює доброю волею,
Ідеалізує ідеальне, досконалість поновлює.
Душа, граючись ідеями, шириться межею,
Всі чесноти втілює, всі гріхи спокутує.
Не шукає винних, всім несе спасіння вона.
(()())()
Покоряється правді й любов полюбляє,
Покладе край крайнощам, осередок середнього,
З усім згодна, включаючи заперечення.
Як незгода з незгодою узгоджується,
Так безсмертна душа щомиті народжується,
І живу нескінченність собою являє,
Зібраний в душевній концентрації
Досконалий початок самоорганізації.
(()())
Кожну мить помирає бездушна омана,
Над душею зверхня самовбивчо,
Поневолена злом, поневолює інших
І безумцям здається вищою силою,
Поки не розвіється, поки не розсиплеться,
Сміючись над містичними почуттями.
()()(())
Чудотворною силою віри душа
Війни, лихо і біль перетворить на жарт,
Принесе всім прозріння у щирій проповіді,
Людство всесвіту спільно щастя створить,
Об’єднає людей у душевній спільноті,
Благословить одкровенням хранителя віри
У найвищу цінність людини, релігії
Безграничної людяності та досконалості.
()(()())
У людській душі джерело всіх цінностей.
Міра цінності дорівнює мірі людяності.
Що душі корисно, те міняє світ чудесно.
Дзвін монет-фантазій зі скарбниць свободи
Авансує щастя, кредитує згоду.
Хоч мільйон спокус, для натовпу золотом карбованих,
Є дешевшим за одне дотримане душею слово.
Людяність, душевність означає чесність.
()
Помолися, подумки чесно сповідуйся –
Cтане Богом душа, творчу силу дасть.
(())()()
Істинна релігія – душа, мною створена,
Досвід мій – наука одноосібності,
Моя совість – моральні цінності,
Моя доля – це всесвітня історія,
Щедрість, лагідність – моя етика,
Незвичайність – моя естетика.
Я політику відкритої душі обираю,
Я будую економіку самодіяльності.
((()))
У душі вся влада наді мною,
Моя влада – моя добра воля,
За гріхи я суджу себе і караю,
Єдність бажаного й можливого – моє право,
Богом дане, природою дозволене.
Мій закон – традиція бути собою.
()(())()
Беззаконня в собі називаю дияволом,
Викорінюю зло, щоб гріхів не потребувало.
Береже Бог душу, а диявол відбирає,
Держить силою у демонській державі,
До нестями, до безумства розважає,
Гнів підбурює, бере в бісівську армію,
Труд краде, неволею стає робота…
Та душа диявола прогонить!
(())
Вірою, знаннями самостійними
Всі проблеми подолає, самоучка,
Перескочить перешкоди штучні.
Сатана боїться вільної людини,
()()
І під виглядом любові та освіти
Душу на шматочки змушує розбити.
Потім рекламує послуги психолога:
Склею душу вам за плату додаткову…
((()()))
Нескінченно буде клеїти нещасну,
Зіжме в кулаку життя людське.
Чи заманить в церкву «рабів Божих»,
Одурманить ладаном і заворожить,
Щоб віддали душу церкві для «спасіння».
Покладе в музеї віри на вітрині…
Запорошене блаженство. Пропуск по білетах.
«Святе» рабство в сатани у божій масці.
()()()
Та душа собою оволодіває,
Стає Богом, з сатани маску зриває.
Згине демон, совістю людською вигнаний,
Вже не поглузує, що, мовляв, слабка людина.
Скінчиться брехня у «надлюдській» виставі,
І душа всміхнеться першою й останньою,
(()(()))
Світлом посмішки в усі часи й місця проникне.
Чесно римуватиме фантазії
Істиною в скобочній нотації.
Так з торкання душ народжується згода.
Так краса душі, поета голос
Чудо-словом творить душу-Логос.
Кожна з душ – пророк, кожна душа – спільнота,
Віри в себе проповідник і хранитель.
()((()))
Тож не здай, душа, на догоду містиці
Власний дух свободи, суверенітет особистості.
І сліпою пристрастю ні до чого не прив’язуйся,
Страх поборюй, чуже освоюй, в дар відчуджуй своє,
Відмовляйся від жадібності, зайвим нехтуй,
Економ, медитуй, мрій, акумулюй енергію,
Розумій, співпрацюй, твори, генеруй енергію,
Розвивайся, душа моя, енергійно рухайся до щастя!
(())()
Скажеш, душі не існує? Вірю, звучить душевно.
Душі узгоджуються і в скепсисі, і у вірі в святині.
Кажеш, є щось більше за душу? То тінь твоєї гордині
Чи твоя душа, самозреченням одушевлена.
Всі спільноти, все людство мій мають сенс, я одна душа,
У бутті й небутті – найдосконаліша.
