Щиро сповідую душевну релігію.
Великодушні добродії, час для короткої проповіді на тему: три причини оволодіти душевною релігією.
Перша причина — це мир в душі. Ми живемо в обставинах, коли насильство руйнує людяність. Є спокуса вирішувати проблеми насильством і є страх стати жертвою насильства. Але насильство — це зло. Хто чинить насильство, ті принижують себе. Приниження людини є зло, утвердження найвищої цінності людини — добро. Зло є обмеженим, добро безмежне, тому добро завжди долає зло. Усвідомлення цього дає мир в душі.
Друга причина оволодіти душевною релігією — щедрість Бога. Ми живемо у злиднях та безладі, конфліктуємо за жалюгідні копійки та сподіваємося, що хтось подарує нам порядок. Але моральний закон, даний Богом, вимагає від нас самостійного впорядкування свого життя. У душевній релігії ми даємо слово бути кращими і самовдосконалюватися. Коли ми тримаємо слово перед Богом, чесне слово стає дорожчим за будь-які гроші. Бог відповідає на наші думки і на наші дії. Бог відповідає добром на добро, і завдяки щедрості Бога наша добра воля приносить нам добробут.
Третя причина оволодіти душевною релігією — революція честі. Наше життя постійно міняється, але ми бачимо, що нам обіцяють все, що хочеш, в обмін на повне самозречення. Це брехня і безчестя. Не можна задовольнити всі бажання і не можна повністю зректися себе. Революція честі полягає у тому, що кожна людина остаточно вирішує: вся влада наді мною належить мені. Віра в себе, вірність собі, володіння собою дозволяють нам творити Бога як людський ідеал і дієво прагнути досконалості, але не обманювати себе, ніби ми її вже досягли. Ідеальним є нескінченний душевний рух.
Великодушні добродії, бажаю вам знайти свій мир в душі, пізнати щедрість Бога, здійснити революцію честі.
Щиро сповідую душевну релігію.
о о о
Відеозапис проповіді “Три причини оволодіти душевною релігією” дивіться на сайті YouTube.
о о о
Більше інформації знайдете у книжці “Душевна релігія”, в якій зібрано Священне писання душевної релігії та інша богослужбова література релігійної віри в найвищу цінність людини – душевної релігії і вічного духовного руху творення Бога як людського ідеалу через віру в себе, вірність собі, володіння собою. Видання призначене у допомогу віруючим, щоб одноособово чи разом з іншими сповідувати душевну релігію, відправляти обряди душевної релігії, самостійно опановувати і розвивати віровчення, етику та організацію душевної релігії і відкрито виражати свої релігійні переконання, вільно поширювати душевну релігію. Також книжка буде корисна для всіх, хто цікавиться та бажає оволодіти душевною релігією.
Слово Боже зверстано Людиною для Людей (Copyleft)
Повна назва цієї книги — “Душевна релігія: священне писання, традиційний устрій, моральний закон та богословська наука релігійної віри в найвищу цінність людини”.
Віровчення, обряд та організація віруючих в найвищу цінність людини й святині релігійної ідентичності у сукупності складають традиційний устрій душевної релігії. У книжці “Душевна релігія” зібрано основні відомості про цей устрій.
Віровчення душевної релігії складається зі священного писання, морального закону та богословської науки, а також постійно розвивається у спілкуванні віруючих з людьми, включаючи й спілкування з Богом. Священне писання – це слово Боже, моральний закон вчить нас бути собою, а богословська наука допомагає пізнавати і освоювати все буття.
Обрядовість душевної релігії включає самостійні (наприклад, спілкування з Богом, посмішка) та спільні (наприклад, визначення добра і зла, релігійні свята) ритуали й обряди, що одушевлюють наше життя.
Організацією віруючих в душевній релігії є душевна спільнота (суверенна особистість), святинями релігійної ідентичності є символічні слова (наприклад, назва душевної релігії), зображення (наприклад, коло), дії (наприклад, жест благословення), які засвідчують людське володіння душевною релігією.
Мораль душевної релігії – це жива традиція самовдосконалення людини, звичаї та норми, які допомагають зрозуміти природу добра і зла та бути добром.
Богословська наука (теологія) душевної релігії – це дисципліна всеохоплюючого пізнання на основі слова Божого з метою систематизації, реалізації, удосконалення віровчення та устрою душевної релігії і світогляду віруючих в найвищу цінність людини. Об’єктом пізнання у теології людини є все буття в цілому, єдність відчутного і уявного (універсальна реальність) з людиною в центрі буття як творчим мислителем та експериментатором. Окремими складовими цього комплексного об’єкту пізнання є історія душевної релігії, священне писання, суверенітет особистості (одноосібність), мораль душевної релігії, людина, душа, Бог, ідея, матерія, енергія, душевна спільнота, душевна мова (дужкова нотація), тощо. Основним методом пізнання у теології людини є креативний ідеалізм.
Основними галузями теології людини є догматика, історія та етика душевної релігії, а також наука одноосібності, що розвивається теологами як міжгалузева дисципліна універсального пізнання, з метою переосмислення і використання усієї суми знань людства для розвитку душевної релігії. Місія цих галузей проста: догматика вчить, що людина є джерелом всіх цінностей; історія вчить, що весь час належить людині; етика вчить, що людина є добро; наука одноосібності вчить прирівнювати все буття до людини.