Чесній душі

honesty

Чесній душі

Люблю тебе за непокірність
Паланню пристрастей і втомі,
За квіт уяви, за свідомість
І за уникнуті дурниці.
Люблю, що віриш в добрі справи
І в дивотворність вірних прагнень
Не під диктовку, без вагання
Свою утверджувати правду.
Люблю за вдалу самовільність,
Слабкими смикати несхильність,
Неодержимість надзвичайним.
А ще люблю порозумітись
Про щедрість думки, віри плідність,
Щоб всім свободи вистачало.
…………

Честной душе

Люблю тебя за непокорность
Горению страстей и лени,
За то, что хочешь объяснений
И, умница, не веришь вздору,
Но веришь в добрые дела
И в чудо правильных решений
Не под диктовку, без сомнений,
Что ты, добро, сильнее зла.
Люблю твое уединенье,
Неодержимость, невладенье
Ни слабостью, ни превосходством.
Люблю с тобой договориться,
Плодиться верой, щедро мыслить,
Чтобы хватило всем свободы.
…………

To Honest Soul

I love that you will not obey
To laziness and fire of passions,
That you demanding explanations,
Rejecting liars and decay.
I love your faith in honest doing,
True miracles of right decisions,
Without doubts, providing vision
That you are good and love is rule.
You don’t take weak into possession,
You free of powerful obsessions.
I love your solitude and goal.
I love to deal with you agreement
For fruitful faith, generous thinking,
Share freedom just enough for all.
…………

Вільнодумці та віруючі об’єдналися, щоб захищати свободу думки та релігії в Україні

urvv-ustanovchi-zbory

13 червня 2016 року. На установчих зборах у Черкасах утворено Українську Раду Вільнодумців і Віруючих з метою звершення і захисту прав, свобод, принципу особистої автономії, реалізації суспільних інтересів у мирному розвитку і поширенні світоглядів, релігій, ідей, діалогу, полеміки. Організація ставить собі амбітні завдання подолати такі негативні явища, як ненависництво та суспільне протистояння, претензії на істину в останній інстанції та вищий моральний авторитет, заробітчанство на привілеях та забобонах, зарегульованість інформаційного простору і духовного життя українців як «годівниця» корумпованих чиновників, а також безкарність радикалів, які силою нав’язують іншим людям свої ідеї замість ведення цивілізованої полеміки. Про це повідомили засновники організації на прес-конференції.

«Ми об’єднуємо вільнодумців і віруючих, щоб спільно захищати свої права на свободу думки, совісті та релігії і щоб підтримувати діалог. Важливо, що ми не протиставляємо віруючих і вільнодумців, всі ми розумні люди та маємо поважати один одного. У нашій організації є місце і для християн, мусульман, іудеїв, буддистів, язичників та багатьох інших, і для агностиків, і для атеїстів, і для представників сучасних духовних рухів, в тому числі, тих, хто мирно та законослухняно опонує церквам, таких як магічні, містичні, езотеричні рухи. Сам я віруючий в найвищу цінність людини, але нікому не збираюся нав’язувати свою душевну релігію. Ми відкриті для всіх, шануємо усі світогляди та релігії. Наш девіз – світло істини в кожній особі» – розповів правозахисник, проповідник, письменник, журналіст Юрій Шеляженко, обраний головою Української Ради Вільнодумців і Віруючих.

Первосвященик і духовний лідер Релігійної громади «Божичі» Сергій Небога став засновником та експертом Української Ради Вільнодумців і Віруючих, оскільки він вважає, що проблема захисту свободи віросповідання в Україні є надзвичайно актуальною: «Навколо нашої громади виник нездоровий ажіотаж через нетерпимість до нашого віровчення та релігійних практик. Нам спалили храм, завдали величезні збитки, але ніякого слідства не ведеться – таке враження, що правоохоронці куплені. Чиновники намагаються примусово ліквідувати нашу релігійну громаду всупереч закону. Коли зашкалює корупція та беззаконня, треба об’єднуватися і захищати свої права».

Інакомислячі в Україні є уразливою групою, якій просто необхідна психологічна допомога – вважає Павло Нестеренко, практичний психолог, експерт Української Ради Вільнодумців і Віруючих з психологічної підтримки людей, що зазнають переслідування за свої переконання. Також він перерахував деякі методи психологічної допомоги вільнодумцям: індивідуальне психологічне консультування, навчання методам аутотренінгу, надання екстреної психологічної допомоги в форматі гарячої лінії чи по скайпу, психологічна просвіта та підвищення психологічної грамотності на тренінгах, створення психологічних груп підтримки за психологічними особливостями та потребами інакомислячих, наприклад, для підтримки віруючих з числа ЛГБТ.

За словами голови Української Ради Вільнодумців і Віруючих Юрія Шеляженка, передбачаються такі основні напрямки діяльності: захист прав людини, правова і психологічна підтримка вільнодумців та віруючих у відстоюванні своїх переконань; боротьба з корупцією і монополіями, протидія дискримінації; оскарження протиправних актів та рішень представників влади, моніторинг законодавства у сфері свободи думки, совісті та релігії і лобіювання його удосконалення; просування в суспільстві і концептуальний розвиток на науковому рівні доктрини особистої автономії, права кожної людини самостійно обирати, чому вірити чи не вірити; медіація, врегулювання конфліктів, спричинених фанатизмом; розробка інновацій у сфері духовного розвитку людини.

Юрій Шеляженко підкреслив, що дерегуляція духовного життя українців буде першим пріоритетом організації: «Ми будемо добиватися таких змін до законодавства, щоб релігійну організацію будь-якого спрямування можна було зареєструвати за кілька днів, як реєструються громадські організації, без упереджених до нових ідей релігієзнавчих експертиз, щоб таку організацію міг зареєструвати навіть один харизматичний лідер, а не десять чоловік мінімум, як вимагається зараз. Прагнення чиновників регулювати віровчення та внутрішній устрій релігійних організацій продиктоване корупційними зв’язками із розкошуючим за рахунок простих віруючих священноначалієм пануючих церков і суперечить європейським стандартам свободи думки, совісті та релігії. Ми також боротимемося з привілейованим становищем релігійних монополістів у ЗМІ, на шлюбах і похованнях, у альтернативній службі та в інших сферах життя, які мають бути однаково відкриті кожній громадській або релігійній організації. Будемо критикувати і добиватися перегляду абсурдних рішень судів, на зразок такої дикої ситуації, коли суддя перекреслює свободу переконань і оголошує, що пародійні релігії в Україні, на зразок пастафаріанства, нібито, незаконні, або коли суддя підігрує бажанню чиновників закрити незручну релігійну організацію, відправляючи на релігієзнавчу експертизу замовні матеріали ЗМІ замість справжніх віросповідних документів релігійної організації, і це при тому, що віровчення релігійної організації взагалі не підлягає державному контролю. Ми також виступатимемо проти викладання будь-якої конкретної релігії чи світоглядно-етичної системи в школі на безальтернативних засадах. Бо людина має самостійно і свідомо обирати, чому вірити, чому не вірити, які з альтернативних суспільних норм визнавати. Інші люди можуть давати поради, підказувати, ділитися досвідом, але не мають права диктувати, демонізувати інші ідеї, звужувати особистий вибір. Людина є вільною лише тоді, коли робить власний вибір».

Контактна особа: голова Громадської організації “Українська Рада Вільнодумців і Віруючих” Юрій Шеляженко, тел. моб. (097) 317-93-26, e-mail: vilnorada(@)gmail.com

Наші сторінки в соцмережах:
https://twitter.com/vilnorada
https://www.facebook.com/vilnorada/
http://vk.com/vilnorada

Аудіозапис прес-конференції засновників УРВВ доступний за адресою http://vk.com/audios-123158507

Українська Рада Вільнодумців і Віруючих запрошує на установчі збори

У понеділок, 13 червня 2016 року, о 13 годині в камінному залі готелю «Апельсин» (м. Черкаси, вул.Фрунзе, 145) відбудуться установчі збори засновників Української Ради Вільнодумців і Віруючих.

Українська Рада Вільнодумців і Віруючих утворюється з метою об’єднання українських вільнодумців і віруючих, задоволення їх суспільних інтересів, зокрема, у гармонійному розвитку різноманіття світоглядів, релігій, культур, наукових, філософських, морально-етичних та інших ідей і форм самовизначення та творчості людини, мирного діалогу та полеміки, особистої автономії в інформаційному просторі, правовому полі та духовному житті, для здійснення та захисту прав і свобод вільнодумців і віруючих за принципом “світло істини в кожній особі”.

Запрошуємо всіх бажаючих бути гостями установчих зборів, а віруючих і вільнодумців – до вступу в Українську Раду Вільнодумців і Віруючих.

Після підписання протоколу установчих зборів відбудеться прес-конференція оргкомітету установчих зборів, в якій візьмуть участь:

Сергій Небога – чаклун, практичний психолог, окультний письменник, первосвященик і духовний лідер Релігійної громади «Божичі»;

Павло Нестеренко – практичний психолог, поет і вільнодумець, інакомислячий;

Юрій Шеляженко – правозахисник, журналіст, письменник, видавець, проповідник релігійної віри в найвищу цінність людини, голова Інституту душевної релігії.

Open letter to International Federation of Journalists

5 июня 2016 года

Открытое письмо Международной федерации журналистов (МФЖ)

Уважаемые коллеги!

Я редактор украинской газеты «Правдошукач», член Независимого медиа-профсоюза Украины (НМПУ) последние 12 лет, член Ревизионной комиссии НМПУ с 2009 года. Обращаюсь к вам за справедливостью, которую я не могу найти в Украине из-за тотального страха, коррупции и обмана.

Конечно же, вам известно о росте коррупции, авторитаризма и цензуры в Украине. Международные СМИ говорят правду, что западная помощь вызывает зависимость и тиранию олигархов в Украине. Создается впечатление, что правительство США, а также проправительственные корпорации поддерживают украинских олигархов в теневых намерениях монополизировать и поставить под контроль все сферы жизни в Украине вопреки базовым принципам демократии. К сожалению, права человека и свобода информации в Украине становятся привилегией коррумпированной элиты, которая подавляет всех честных людей.

Агентство США по международному развитию (USAID) и связанные квази-НПО (Internews и т.д.) платят взятки, так называемые «гранты», квази-элитарным журналистам, юристам, ученым, общественным деятелям, избранным представителям, государственным служащим, даже судьям, за заявленную поддержку демократии, но фактически – для лоббировании интересов олигархов и установления неофеодального мирового порядка в Украине на основе диктата монополистического капитала и международных монополий, невыносимого национального и культурного изоляционизма, коррупции, дискриминационной элитарности, этатизма и дикого милитаризма. В то время как большая часть украинского народа страдает от войны, бедности и отсутствия надежды, все так называемые реформы в Украине призваны не бороться с коррупцией, но коррумпировать украинские власти, СМИ и НПО взятками корпораций США.

Месяц назад я вдруг обнаружил, что весь выборный и нанятый менеджмент Независимого медиа-профсоюза Украины (глава НМПУ, Комитет и исполнительный аппарат Комитета) был подкуплен финансируемыми USAID грантами «U-Медиа». Это обнаружилось таким образом: они приняли «порядок грантовой деятельности»; я ракритиковал этот документ в рассылке НМПУ из-за отстранения ревизионной комиссии от мониторинга финансовой документации, что противоречит статье 5.15 Устава НМПУ; они принудительно отключили меня от рассылки и решили изгнать меня из НМПУ без каких-либо законных причин, что противоречит статьям 1.2 и 4.8 Устава НМПУ. 4 июня 2016 года купленные на гранты лидеры НМПУ созвали Совет НМПУ, используя еще один грант USAID «U-Media». Они отвергли мою апелляцию на исключение, а также отправили в отставку Юрия Луканова, главу НМПУ, на основании (вероятно, ложном) неправильного использования гранта в сумме $240, а также за отказ поддержать требования НМПУ об исключении Союза журналистов России из Международной федерации журналистов. Также купленные на гранты лидеры НМПУ решили созвать съезд НМПУ и изменить «слишком демократический» Устав НМПУ, опять же, на грант USAID «U-Медиа». Нет никаких сомнений, что съезд НМПУ поддержит авторитарный переворот купленных на гранты лидеров, потому что они активно подкупают региональных лидеров и принимают много коррумпированных членов, даже не журналистов. Например, некоторые юристы исполнительного аппарата НМПУ, нанятые за $1000 в месяц на грант USAID и никогда не работавшие в журналистике, стали членами НМПУ. Таким образом, НМПУ умер в качестве представительной профессиональной организации и стал филиалом USAID.

Статья 4 Конституции МФЖ гласит, что полноправное членство в Международной федерации журналистов допускается только для представительных, демократических организаций журналистов; журналист определен как тот, кто посвящает большую часть его/ее рабочего времени профессии журналиста и который зарабатывает журналистикой большую часть его/ее дохода.

Мне больно признавать, что НМПУ больше не отвечает условиям членства МФЖ, но это так. В соответствии со статьей 14 Конституции МФЖ я прошу вас исключить Независимый медиа-профсоюз Украины из Международной федерации журналистов. Я уверен, что МФЖ не может поддерживать купленные на гранты США национальные журналистские организации, поскольку Декларация принципов поведения журналистов МФЖ требует исключения всякого рода вмешательства в нашу профессию, правительственного или иного.

С уважением, Юрий Шеляженко.

* * *

June 5, 2016

Open letter to International Federation of Journalists (IFJ)

Dear Colleagues!

I am editor of Ukrainian newspaper «Pravdoshukach», member of the Independent Media Trade Union of Ukraine (IMTUU) for last 12 years, member of the IMTUU Audit Commission since 2009. I wrote to you to call for justice, which I can’t find in Ukraine because of total fear, corruption and deception.

Certainly, you are informed about growth of corruption, authoritarianism and censorship in Ukraine. International media says true that western aid enables graft addiction and tyranny of oligarchs in Ukraine. It seems that USA government, as well as pro-governmental corporations, is supporting Ukrainian oligarchs in shadow intentions to monopolize and rule every sphere of life in Ukraine against all principles of democracy. Unfortunately, human rights and freedom of information in Ukraine become privilege of corrupted elite that suppress all honest people.

United States Agency for International Development (USAID) and associated quasi-NGO (Internews etc.) paying some sort of bribes (so-called «grants») to quasi-elitary journalists, lawyers, scientists, civic activists, elected representatives, civil servants, even judges, for declared support of democracy, but in fact lobbying interests of oligarchs and promoting neo-feudal world order in Ukraine, based on dictate of monopolistic capital and international monopolies, intolerable national and cultural isolationism, corruption, discriminatory elitism, statism and wild militarism. When the most of Ukrainian people suffering in war, poverty and lack of hope, all so-called reforms in Ukraine called not to fight corruption, but to corrupt Ukrainian authorities, media and NGOs with bribes of USA corporations.

One month ago I suddenly discover that all elected and employed management of Independent Media Trade Union of Ukraine (Head of IMTUU, Committee, and executive office of Committee) was bribed by USAID-funded «U-Media» grants. That uncovered in the next way: they wrote a paper on procedure of grant activity; I criticize that paper in IMTUU mailing list because of excluding Audit Commission from monitoring of finance documentation, contrary to article 5.15 of IMTUU Statute; then they forcedly disconnect me from mailing list and decide to expel me from IMTUU without any legal reasons, contrary to articles 1.2 and 4.8 of IMTUU Statute. On June 4, 2016 grant-bribed leaders of IMTUU was convened IMTUU Council using another «U-Media» USAID grant. They rejected my appellation for illegal expelling, also they dismissed Yuriy Lukanov, Head of IMTUU, for (probably fictive) grant misusing in sum $240 and because he rejects to support IMTUU demands to expel Russian Federation of Journalists from International Federation of Journalists. Also grant-bribed leaders of IMTUU decided to convene Congress of IMTUU and change «too democratic» IMTUU Statute, also using «U-Media» USAID grants. No doubts, that Congress of IMTUU comes to support authoritarian coup of grant-bribed leaders, because they active bribing regional leaders and take many corrupted members, even non-journalists. For example, some lawyers of IMTUU executive office employed for $1000/month with USAID grants and never worked in journalism become members of IMTUU. So, it seems that IMTUU is dead as representative professional organization and become the branch of USAID.

Article 4 of IFJ Constitution declared that full membership of International Federation of Journalists admitted only for representative, democratic organizations of journalists; a journalist defined as one who devotes the greater part of his/her working time to the profession of journalism and who derives from it most of his/her income being employed or working as a freelance.

It is painful for me to accept that IMTUU no longer meets the conditions of IFJ membership, but it is so. According to Article 14 of IFJ Constitution, I ask you to expel Independent Media Trade Union of Ukraine from membership of International Federation of Journalists. I believe, that IFJ can’t support USA grant-bribing of national journalist organisations, because IFJ Declaration of Principles on the Conduct of Journalists proclaims the exclusion of every kind of interference by governments or others to our profession.

Sincerely, Yuriy Sheliazhenko.

* * *

5 червня 2016 року

Відкритий лист до Міжнародної федерації журналістів (МФЖ)

Шановні колеги!

Я редактор української газети «Правдошукач», член Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) останні 12 років, член Ревізійної комісії НМПУ з 2009 року. Звертаюся до вас за справедливістю, яку я не можу знайти в Україні через тотальний страх, корупцію і обман.

Звичайно ж, вам відомо про зростання корупції, авторитаризму і цензури в Україні. Міжнародні ЗМІ говорять правду, що західна допомога викликає залежність і тиранію олігархів в Україні. Створюється враження, що уряд США, а також проурядові корпорації підтримують українських олігархів у тіньових намірах монополізувати і поставити під контроль всі сфери життя в Україні всупереч базовим принципам демократії. На жаль, права людини і свобода інформації в Україні стають привілеєм корумпованої еліти, яка пригнічує всіх чесних людей.

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та пов’язані квазі-НУО (Internews та ін.) платять хабарі, так звані «гранти», квазі-елітарним журналістам, юристам, науковцям, громадським діячам, виборним представникам, державним службовцям, навіть суддям, за заявлену підтримку демократії, але фактично – для лобіювання інтересів олігархів і встановлення неофеодального світового порядку в Україні на основі диктату монополістичного капіталу і міжнародних монополій, нестерпного національного і культурного ізоляціонізму, корупції, дискримінаційної елітарності, етатизму та дикого мілітаризму. У той час як більша частина українського народу страждає від війни, бідності і безнадії, всі так звані реформи в Україні покликані не боротися з корупцією, але корумпувати українську владу, ЗМІ та НУО хабарами корпорацій США.

Місяць тому я раптом виявив, що весь виборний і найнятий менеджмент Незалежної медіа-профспілки України (глава НМПУ, Комітет і виконавчий апарат Комітету) був підкуплений фінансованими USAID грантами «U-Медіа». Це з’ясувалося таким чином: вони прийняли «положення про грантову діяльність»; я розкритикував цей документ у розсилці НМПУ через відсторонення ревізійної комісії від моніторингу фінансової документації, що суперечить статті 5.15 Статуту НМПУ; вони примусово відключили мене від робочої розсилки і вирішили вигнати мене з НМПУ без будь-яких законних причин, що суперечить статтям 1.2 та 4.8 Статуту НМПУ. 4 червня 2016 року куплені на гранти лідери НМПУ скликали Раду НМПУ, використовуючи ще один грант USAID «U-Media». Вони відкинули мою апеляцію на виключення, а також відправили у відставку Юрія Луканова, главу НМПУ, на підставі (ймовірно, брехливій) неправильного використання гранту в сумі $240, а також за відмову підтримати вимоги НМПУ про виключення Спілки журналістів Росії з Міжнародної федерації журналістів. Також куплені на гранти лідери НМПУ вирішили скликати з’їзд НМПУ і змінити «надто демократичний» Статут НМПУ, знову ж таки, на грант USAID «U-Медіа». Немає сумнівів, що з’їзд НМПУ підтримає авторитарний переворот куплених на гранти лідерів, тому що вони активно підкуповують регіональних лідерів і приймають багато корумпованих членів, навіть не журналістів. Наприклад, деякі юристи виконавчого апарату НМПУ, найняті за $1000 на місяць на грант USAID, які ніколи не працювали в журналістиці, стали членами НМПУ. Таким чином, НМПУ померла в якості представницької професійної організації і стала філією USAID.

Статтею 4 Конституції МФЖ встановлено, що повноправне членство у Міжнародній федерації журналістів допускається тільки для представницьких, демократичних організацій журналістів; журналістом, як вказано, є той/та, хто присвячує велику частину його/її робочого часу професії журналіста і який/яка заробляє журналістикою більшу частину його/її доходу.

Мені боляче визнавати, що НМПУ більше не відповідає умовам членства МФЖ, але це так. Відповідно до статті 14 Конституції МФЖ я прошу вас виключити Незалежну медіа-профспілку України з Міжнародної федерації журналістів. Я впевнений, що МФЖ не може підтримувати куплені на гранти США національні журналістські організації, оскільки Декларація принципів поведінки журналістів МФЖ вимагає виключення всякого роду втручання в нашу професію, урядового або іншого.

З повагою, Юрій Шеляженко.

P.S. Quotes from official minutes of the meeting of IMTUU Committee on “a Sheliazhenko personal case” proves grant addiction. Alexander Tarasov, Deputy Head of IMTUU: “Membership fees is insufficient for functioning of our trade union”. Yuka Gavrilova, a member of IMTUU Committee: “We depend on donors in our work”.

grant-addiction-tarasov640

grant-addiction-gavrilova640

P.P.S. Американцы пытаются поссорить украинских журналистов с российскими? (Эхо Москвы). Продажній і скандальній медіа-профспілці не місце у Міжнародній федерації журналістів (Детектор Медіа).

P.P.P.S.

President Poroshenko bribed trade union of ukrainian journalists with USAID grants

The authoritarian regime of President Poroshenko in Ukraine was strengthened with valuable asset: pocket journalists.

At June 4th a group of addicted to USAID grants media lobbyists and lawyers, headed by Sergiy Shturhetskiy, Chairman of the Poroshenko’s political party (Bloc “Solidarity”) in Rivne, was unlawfully changed the management of the national representative organization of journalists – the Independent Media Trade Union of Ukraine (IMTUU).

The struggle is for the golden rain of USAID grants. It’s easy money, which can be obtained simply for idle chatter about the safety of journalists and democracy, the so-called trainings and master classes. But idle chatter is not so harmless, if presented as the ultimate truth. Lobbyists of Poroshenko’s authoritarianism, using USAID money, trying to create a monopoly in the professional Ukrainian journalism, the so-called “commission on journalistic ethics”, to sell press cards and for the oppression of critics of the Poroshenko’s regime by restricting access to media and to profession of journalism.

Can American taxpayers even imagine that their money wasted to fund Poroshenko’s authoritarian regime, who promised US corporations preferences in agricultural and IT markets of Ukraine?

Президент Порошенко подкупил профсоюз украинских журналистов за гранты USAID

Авторитарный режим президента Порошенко в Украине укрепился ценным приобретением: карманными журналистами.

4 июня группа зависимых от грантов USAID медиа-лоббистов и юристов во главе с Сергеем Штурхецким, председателем партии Порошенко “Солидарность” в г. Ровно, незаконно поменяла руководство национальной представительной организации журналистов – Независимого медиа-профсоюза Украины (НМПУ).

Борьба идет за золотой дождь грантов USAID. Это легкие деньги, которые можно получить просто за пустую болтовню про безопасность журналистов и демократию, так называемые тренинги и мастер-классы. Но пустая болтовня не так уж безвредна, если выдается за истину в последней инстанции. Лоббисты авторитаризма за деньги USAID пытаются создать профессиональную монополию в украинской журналистике, так называемую “комиссию по журналистской этике”, для торговли пресс-картами и расправы над оппонентами режима Порошенко методом лишения права на профессию.

Знают ли американские налогоплательщики, что за их деньги финансируется авторитарный режим Порошенко, который пообещал корпорациям США преференции на аграрном и IT рынках Украины?

UPD (10.06.2016). Антистатутна група Штурхецького, замість того, щоб розкрити ревізійній комісії та решті членів профспілки фінансову документацію і зняти всі питання, опублікувала феєричне “спростування” моєї критики, яке є вправлянням у пустослів’ї і нічого не спростовує. В ньому перераховано різновиди грантових проектів, якими грантоїди скористалися для нарощування ракової пухлини лояльної клієнтели: надання юридичних консультацій, представництво та захист членів медіа-профспілки у судах, проведення тренінгів та семінарів, надання психологічної допомоги. Гарні цілі, якщо тільки не придивлятися, що конкретно і навіщо зроблено та чи відповідають витрати досягнутому ефекту. У “спростуванні” визнається, що Юридичне бюро НМПУ фінансується за технічної підтримки USAID. Нагадаю, що документи для всіх статутних органів готували представники юридичного бюро, що видно, зокрема, з оприлюдненого мною листування з розсилки статутних органів НМПУ. Окрім того, юридичне бюро – це Гаврилова, Тарасов, Ржанов, тобто, члени Комітету і виконавчого апарату Комітету НМПУ. Тому навіть без повного аудиту НМПУ, на якому я наполягаю, можна сміливо казати, що, бажаючи “спростувати” мою критику, угруповання Штурхецького тільки підтвердило правильність моїх слів про використання грантів членами керівних органів профспілки. Але тільки повний незалежний аудит дозволить встановити повною мірою, які свої оборудки з грантовими коштами і членськими внесками приховують організатори скандалу в НМПУ, які незаконно змінили керівництво профспілки та вигнали мене за принциповість у відстоюванні статутних повноважень Ревізійної комісії.

Абетка вільнодумців, анти-абетка корупції

Ви можете підтримати цю поему, мультфільм та плакати-листівки на сайті stop-censorship.net

…вільна думка – закон для душі та у домі,
самостійне життя – це твоя
Автономія.

…сів на голову, бреше, лякає, краде
у підлеглого натовпу
Авторитет.

…власне діло твори і освой спільну радість,
вічне щастя трудящих спадкують
Багаті.

…без уяви, без совісті й розкіш – це злидні;
цар і раб голодують за волею,
Бідні.

…нам не страшно до себе усіх запросити,
добрим людям повсюди двері
Відкриті.

…ізоляція, сварки, ворожість дурна –
то нікчемна угода побитись,
Війна.

…не вкрадеш віру в себе, бо ми собі вірні,
володіння собою і є людська
Гідність.

…взяв чуже – не зарадить хабар тут чи ніж:
втратиш більше, природа не любить
Грабіж.

…спілкуватися із незнайомцем безпечно –
хто не шкодить, заслужено матиме
Ґречність.

…страх і зверхність, жадоба і гнів на весь світ –
корумпує суспільства й свідомості
Ґніт.

…із натхненням до мудрої цілі рушає
самостійна людина, розумна
Душа.

…тиранія і примус, покора невільна,
непорядний порядок – пуста
Дисципліна.

…як не схибити, видно по кращим зразкам;
ненав’язливі правила успіху –
Етика.

…а коли ненормальним помститись пікуться,
хвора норма – не правда, але
Екзекуція.

…у загальних словах знайди свій інтерес,
спільна думка включає твою чесну
Єресь.

…як раби лізуть в бійку чи марять хвалебно,
то з них цар душу витряс й підмазав
Єлей.

…до землі не чіпляйся, хай мрії злетять,
над собою піднятись – такий сенс
Життя.

…перетворює людство в забійну худобу
до прибутків й потреб ненаситна
Жадоба.

…себе створює й світ розвиває старанно,
хто по-своєму мислить та здійснює
Задум.

…не піддайся на підкуп, обман і пригноблення,
сила волі спасе від сліпого
Захоплення.

…випробовуй терпіння, закони зміни –
несвободи окови зіб’ють
жартунИ.

…хижаки на сторожі брехні та війни,
корумпують неволею світ
дикунИ.

…із уяви, на радість для себе й людей
повстає й проганяє зневіру
Ідея.

…тиранія, увічнена в образі містики,
кнут і пряник обожнює спорчена
Істина.

…щоб без голоду жити, не менше й не більше
апетити утроби насичує
Їжа.

…а якщо нажиратися і переїсти,
в животі та у серці болітиме
Їдкість.

…справедливість, надія і голос натхнення
всім і всьому дарують правильне
Ймення.

…продалися в кріпацтво за битви й попойки
безіменні, лукаві знавці мови
Йойкання.

…щоб господар радів, щоб весь світ процвітав,
множить власність й свободу свій
Капітал.

…губиш правду і цінності в прірві спокуси –
твій гнилий капітал розтліває
Корупція.

…розумом й серцем простір освоюй,
тебе і всесвіт єднає
Любов.

…серце розбите, розум на страйку –
відгородила від дійсності
Лайка.

…сила гармонії, простір довіри –
на добрій волі засновано
Мир.

…одноманітність, побори, неволя –
світ повстає проти зла
Монополії.

…зближує дальніх, зближує ближніх
воля кохання дбайливого –
Ніжність.

…топче культуру звірячими генами
мстиве, ліниве потворисько:
Ненависть.

…повна фантазій, всіх прагне звільнити
самостійна і вірна собі
Особистість.

…пустота монопольна, ходячий хабар,
піраміду рабів увінчав
Олігарх.

…діючи вільно, всі наслідки зважують:
досвід свободи – рівні
Права.

…у законах еліти, що гнобить людей,
перекреслить природа смішні
Привілеї.

…ми і щедрі, й критичні до всіх без різниці,
бо усе чесне людство об’єднує
Рівність.

…у війні проти рівності терпить поразку
культ своїх і чужих, рабовласництво й
Рабство.

…воля себе творити в людей від природи,
володіння собою і світом –
Свобода.

…вчись і вчи, як тримати себе в руках:
не дозволь, щоб людей в кулаку стискав
Страх.

…співчуття і повага красу інших сприйме,
нагороду свободи одержить
Терпимість.

…мститься вільним, карає за непокору
недержання державності, рабський
Терор.

…обіцяйте собі, домовляйтесь з народом,
чесне слово давайте й тримайтесь
Угоди.

…ледве приховує принципи зламані
дух віроломства, принадна
Удаваність.

…землю омріяла, в небо злітає
правда із казки, справжня
Фантазія.

…не відірветься ніяк від землі
панський й холопський
Феодалізм.

…зради не бійтесь і будьте добрі:
світом й собою керують
Хоробрі.

…рух до свободи не можна спинити,
тільки себе загальмовують
Хитрі.

…користь з усього видно людині:
погляд і досвід знайдуть власні
Цінності.

…рот затикає той, хто всіх дурить:
впарює бруд узкоглядна
Цензура.

…прагне довіри всесвіт увесь:
хто держить слово, той має
Честь.

…хто йде по трупах з обраним панством –
того затопчуть, попри все
Чванство.

…хай творчий настрій у вас не минає:
доброму ділу сприятиме
Шана.

…не покладайтесь на страх і продажність:
люди не терплять тиранів й
Шантаж.

…не скупись дарувати й діждешся дарів:
радість та вдячність отримають
Щедрі.

…в душу залізуть, щоби прогризти,
вічно голодні, невдячні
Щури.

…всім є місце під сонцем, щоб жити і думати:
світло істини в кожній особі –
розумністЬ.

…не терплять критики пристрасті згубні
примхам продатись, плодити
бездумністЬ.

…форма – обачність, свобода – це зміст:
право для вільних встановить
Юрист.

…пошуки винних, гризня, боротьба –
тліє в розправах безправна
Юрба.

…віра і вірність, власність своя,
сила і дух вільнодумства – це
Я.

…безголовому пану й холопу німому
обіцяють всі блага, та вдягнуть
Ярмо.

Свобода людства

Крах монополій

UPD. Електронна версія книги “Свобода людства: ідеалістична публіцистика”, репортаж з презентації в Одесі 20.05.2016 р.

Східний авторитаризм і західна технократія однаково приречені. Про це свідчить їх відчайдушне і безуспішне протистояння всьому людству.

Ганебні та нищівні капіталовкладення у війну і терор в ім’я націй та релігій, зустріч патріарха Кирила з Папою Франциском для спільної боротьби з “єрессю людинопоклонства”, скандали навколо роботів-людиноненависників Софії і Тау, занепад монополістичних імперій, штучна імітація життя в гробницях-пірамідах соціальної нерівності, стіни яких гарячково прикрашаються інфографікою антикорупційної боротьби рабів за зміну династій фараонів – все це прояви безсилля панівних еліт, які повсюди втрачають популярність, привілеї і контроль над людьми.

Світовий порядок змінюється. Суть цих змін в глибині душі розуміють всі. Однак вголос казати про це не можна. Особливо експертам. Заважають численні табу: національні, академічні, професійні, корпоративні, конфесійні.

Чіпляючись за звичну стару ментальність, ми боїмося зізнатися самі собі, що світовий порядок змінюється, тому що люди змінилися.

Ми стали більш вільними і більш вмілими. Ми критично ставимося до будь-якого авторитету, будь-якої ієрархії, будь-якої монополії, тому що ми навчилися самостійно судити про все, сміливо перевіряти свої судження на практиці та в спілкуванні. Ми живемо своїм розумом. Кожна людина здобуває все більше влади над собою, і люди все частіше виявляють солідарність у спільному захисті цієї влади.

Нас можна переслідувати за те, що ми користуємося простими і вічними свободами, дарованими від природи кожній людині, але витоптана трава розпрямляється, а викошена підростає знову. Навіть якщо землю закатати в асфальт, трава проросте, ламаючи його. І на кожного, наприклад, фермера, арештованого за друк жартома власних грошей, припадає тисяча таких самих вільнодумців, які непомітно і безперешкодно займаються натуральним обміном без інфлюючих грошей і без грабіжницьких податків. Більш того, в економічні стратегії з іграшковими валютами мільйони людей грають з дитинства. Виростаючи, чимало з них починають капіталізувати свободу, а не монополію. Бо так вигідніше. Цінність свободи зростає, а монополії знецінюються.

Свобода – це самостійність, незалежність, відсутність або подолання будь-яких обмежень. Звичайно, свобода кожного обмежена свободами інших і природними наслідками власних вчинків, але такі обмеження долаються у прагненні гідно домовлятися і поводитися розумно.

Я вважаю, що майбутнє за соціальною доктриною віри в найвищу цінність людини, яка заснована на ідеї тотальної особистої автономії. Ця ідея включає три позитивних тенденції: атомізацію суспільства, атомізацію капіталу й атомізацію влади.

Соціальна доктрина душевної релігії

Атомізація суспільства означає, що суспільство служить людині простором самоосвіти, самоорганізації, самозайнятості. Суспільство є сукупністю відносин (соціальних зв’язків) людини з власною природою, включаючи людей, інші об’єкти й цінності.

Атомізація капіталу означає, що капітал служить людині інструментом самостійного визначення і розрахунку цінностей для створення надійних відносин, засобом розумного вибору, виходячи з того, що чим більше цінностей людина вкладає у відносини, тим більшої довіри заслуговує.

Атомізація влади означає, що влада служить людині системою реалізації свободи волі в усіх відносинах для самоудосконалення та самозахисту в згоді, довірі та солідарності з усіма людьми, без кордонів та податків, без ієрархій та привілеїв, без страху та насильства, без конфліктів і жертв, без меж.

Напевно, знайдуться бажаючі посперечатися з таким баченням майбутнього вільного людства. Але навряд чи хтось вважатиме за потрібне заперечувати той факт, що зараз поняття людини і людяності як ніколи актуальні. До речі, ми з колегами, філософами і релігієзнавцями, проводимо відкритий конкурс есеїв на тему «Людина та людяність: актуальне бачення». Запрошую всіх бажаючих взяти участь.

Людина та людяність: актуальне бачення

Цінність академічної свободи

Магістр

Промова на церемонії вручення дипломів випускникам Університету економіки та права «КРОК» 25.03.2016 р.

Шановні колеги!

Для мене велика честь здобути ступінь магістра з правознавства в Університеті економіки та права КРОК.

Мені дуже імпонує декларація нашого університету, особливо те, що серед наших цінностей на першому місці стоїть свобода.

Більш ніж десять років тому, коли я був малим, моя небагата сім’я відправила мене вчитися на математика в університеті Шевченка. Я з дитинства захоплювався математикою, але державна освітня система вбила моє захоплення. Одного разу я цілий день ганявся за вченою радою свого факультету, щоб мені пояснили, як я можу застосувати здобуті знання і принести користь суспільству та заробити собі трохи грошей. Ніхто мені не пояснив, що таке і навіщо вчена рада, тому я думав, що зможу прийти на відкрите засідання поважних старійшин і задати сокровенне питання, на яке до того не зміг відповісти жоден викладач. Зрештою, як виявилося, вчена рада і не збиралася засідати відкрито, як було зазначено в оголошенні на дошці. Принаймні, студентів там точно не чекали, особливо мене. Коли мені сказали, що зі студентів на вченій раді дозволяється бути присутнім тільки голові студентської ради, а я спитав, чи можна назвати таке засідання відкритим, вчена рада факультету просто втекла з актового залу. Втекла від мене і сховалася в кабінеті декана, закрившись на ключ. Я так і не отримав відповіді на свої питання. Але я почав заробляти журналістикою та суспільно-політичною аналітикою. Згодом я дізнався, що, коли звертаєшся до органів влади, вони зобов’язані відповідати, а якщо відповідь не задовольняє, можна звертатися до суду. Я полюбив шукати відповіді для себе і для інших. Так я поступово втягувався у юриспруденцію, і зараз вже як юрист допомагаю громадськості позиватися до органів влади щодо доступу до публічної інформації.

З дитинства я мріяв вчитися у певній локації розвитку знань, де всі люди незалежно від віку обмінюються досвідом, без професійної монополії педагогів та тиранії вчителя над учнем. Основний принцип справжнього навчання я сформулював для себе так: людина вчить сама себе, інші тільки допомагають та діляться корисним досвідом, не примушуючи наслідувати їх приклад. Адже поганий вчитель вчить повторювати за собою, добрий вчитель вчить не повторювати його помилок, найкращий вчитель вчить обходитися без його послуг. Критерієм освіченості для мене є здатність досягати самостійно поставленої мети, інші можуть тільки підказувати ефективну мету та засоби її досягнення і мотивувати винагородою у формі матеріального чи морального заохочення.

Нарешті я знайшов таку локацію розвитку знань, яку шукав роками. Це Університет КРОК. Саме тут я побачив і оцінив реальну академічну свободу, коли заняття – місце для дискусій, коли викладач, не згодний зі студентом, не добиває у людини бажання самостійно мислити, тиснучи своїм авторитетом. Таку свободу дискусії, як тут, я зустрічав хіба що в інституціях громадянського суспільства, наприклад, в Українському клубі, де відверто обговорюються всі актуальні проблеми сьогодення і кожен експерт може вільно висловити свою думку, якою б дратуючою вона не виглядала.

Найважливішим уроком в моєму житті виявилося те, що отримати освіту в університеті, де панує академічна свобода, за власні, зароблені сумлінною працею кошти набагато цінніше та ефективніше, ніж безкоштовно отримати освіту з-під палки в державній системі з її штучними обмеженнями, нерівністю, неефективністю та елітарним догматизмом.

Свобода – перший крок до знань, до реальності права, яке узгоджує бажане з можливим, і економіки, яка дозволяє перетворювати на об’єктивну реальність ті цінності, в які віриш.

Я хочу від душі подякувати всьому викладацькому складу університету, особливо моєму науковому керівнику, Герою України, Заслуженому юристу України, Лауреату премії імені Ярослава Мудрого, доктору юридичних наук, професору Анатолію Йосиповичу Французу за науку академічної свободи, за збереження та розвиток традиції суверенітету особистості, в основі якої лежить класичний наробок вчених-гуманістів доби Відродження і української наукової школи з проблем прав і свобод людини і громадянина, одним із засновників якої є академік Володимир Копєйчиков, який десять років працював в Університеті «КРОК».

Я переконаний, що Університет економіки та права «КРОК» є живим виконанням обіцянки, даної батьками-засновниками Української держави у зверненні Верховної Ради України з нагоди проведення референдуму про незалежність України 1 грудня 1991 року: незалежність України – це право і обов’язок збудувати правову демократичну цивілізовану державу, де основними цінностями будуть реальність прав і суверенітет особистості, гарантованість розвитку і гідності кожного громадянина.

Наша академічна свобода є запорукою розвитку вільної, сильної, заможної, освіченої, миролюбної Української держави.

Слава Україні!

Наставники
Поряд з найкращим деканом Володимиром Казіміровичем Гіжевським (ліворуч) та наймудрішим Героєм України Анатолієм Йосиповичем Французом (праворуч).

Випуск
Диплом

Етичний кодекс моралістів

right-wrong

1. Етика є нашою совістю, але не тираном.

2. Наша совість не може обмежувати свободу інших, формуючи власний простір розумної свободи.

3. Ми творимо і захищаємо норми етики з метою розвитку вільної людини.

4. Норми етики рекомендують зразки правильного життя, жоден з яких не може вважатися обов’язковим. У захисті етики ми обмежуємося тим, що кажемо правду, щоб кожна особа могла самостійно судити, що для неї добре.

5. Моральна сила етики полягає у вірному спрямуванні людської волі до самовдосконалення із використанням усіх природних можливостей, із повагою до всієї повноти природних свобод кожної особи.

6. Визнання норм етики обов’язковими через примус не має моральної сили, від нього можна чесно відмовитися за необхідності повстання проти тиранії.

7. Визнання норм етики обов’язковими за згодою перетворює норми етики на норми права і має моральну силу лише у межах згоди.

8. Норми етики мають бути чесні та справедливі рівною мірою для всіх. Ми не радимо іншим того, чого б не порадили собі.

Професійна монополія адвокатури порушує права людини

Всіх практикуючих юристів заганяють в одну конкретну організацію (Національну асоціацію адвокатів України) з жорсткими дисциплінарними правилами, що допускають довільне трактування і здирництво лідерами адвокатської монополії “добровільних” платежів на користь своїх тіньових схем збагачення. Правосуддя доступне лише для заможних.

antikonstsud560

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Президенту України П. О. Порошенку, лідерам депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України, суддям Конституційного Суду України, Національній асоціації адвокатів України, міждержавним організаціям, міжнародним та українським правозахисним організаціям

22 січня 2016 року Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), яким, зокрема, пропонується встановити, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура і виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Монополія адвокатури, схвалена зазначеним висновком суду, несправедливо і нетерпимо обмежує право людини на свободу об’єднань (асоціацій) з будь-якими своїми представниками та право на свободу професійних асоціацій юристів, передбачене Конституцією України та міжнародними договорами України.

Вважаємо цей законопроект ганьбою для України, а зазначений висновок Конституційного Суду України – ганьбою для українского судочинства. Адже схвалений судом законопроект не відповідає частині першій статті 157 Конституції України, відповідно до якої, Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Право кожної людини на свободу об’єднань (асоціацій), в тому числі зі своїми представниками в суді, в тому числі право юристів на свободу професійних об’єднань (асоціацій), з яким несумісне примусове створення Українською державою псевдо-«незалежної» адвокатської монополії, гарантоване статтею 36 Конституції України, статтею 20 Загальної декларації прав людини, статтею 22 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вже заявляв Інститут душевної релігії у відкритому листі від 21.11.2015 р., віруючі в найвищу цінність людини переконані, що кожна людина має природне право без спеціальних дозволів з боку держави, корпорацій, інших професійних, освітніх чи моральних авторитетів прийти як повноцінний учасник у кожну сферу суспільного життя, в тому числі, у кожну професію, кожен вид громадської та релігійної діяльності, займатися в цій сфері спочатку простою загальнодоступною діяльністю, а з часом, набираючись знань та досвіду, брати на себе відповідальність за виконання все складніших завдань, що потребують високої майстерності та попередньої історії успіхів. Політика монополізації професій та сфер діяльності, ідеологічного, нормативно-правового, організаційного і фінансового закріплення та подальшого насадження соціальної нерівності в усіх сферах життя українського суспільства суперечить і соціальній доктрині душевної релігії, яка стверджує найвищу та нескінченно рівну цінність кожної людської душі, і природним правам людини, порушуючи принцип верховенства права на користь верховенства законодавства, що суперечить природним правам людини та примусово нав’язує суспільству обов’язки прислужувати авторитету корумпованих еліт, жертовно обслуговувати їхні привілеї та примхи. Ми попереджали і продовжуємо попереджати, що така політика веде до втрати легітимності Української держави.

Ми висловлюємо обурення участю органів державної влади та їх представників, а також окремих інституцій громадянського суспільства та їх лідерів у створенні професійних, громадських та релігійних монополій, зокрема монополії адвокатури, дикістю існуючих законодавчих норм, що закріплюють кастовість та ізоляціонізм, кричущу соціальну нерівність, зокрема нерівність людей перед судом, утвердження несправедливих привілеїв та придушення базових прав людини у критично важливих сферах суспільного життя.

Ми вважаємо, що кожна людина, яка має совість, має чесно визнати, що в Україні існує найжорсткіша нерівність осіб перед судами, обумовлена довірительними відносинами суддів з представниками органів державної влади, непосильно завищеними ставками судового збору та надмірно високою вартістю правової допомоги, що не компенсується вибірковою безкоштовною допомогою.

Адвокатська монополія, закріплена в існуючих правилах кримінального процесу, порушує право людини на асоціацію з будь-якими своїми представниками і встановлює додатковий бар’єр у доступі до правосуддя у вигляді надмірно високої вартості послуг адвокатів.

У свою чергу, надмірно висока вартість послуг адвокатів обумовлена встановленими законом невмотивованими кваліфікаційними умовами будь-якої адвокатської діяльності (спеціальна освіта, 2-х річний стаж роботи у сфері права, кваліфікаційний іспит, платне стажування і безперервне проходження платних курсів підвищення кваліфікації, тощо).

Крім того, законодавством обмежується право на свободу професійних асоціацій юристів, оскільки від всіх юристів для здійснення правозахисної діяльності вимагається бути членами однієї конкретної громадської організації з жорсткими дисциплінарними правилами, що допускають довільне трактування і здирництво лідерами адвокатської монополії “добровільних” платежів різного характеру на користь своїх тіньових схем збагачення.

При цьому всі юридичні особи, не виключаючи громадські організації, дискриміновані в доступі до правосуддя втричі завищеною ставкою судового збору, а також у праві оскаржити неправосудну поведінку судді (скарги до кваліфкомісії подаються тільки через адвоката, який може бути притягнутий до відповідальності за “необгрунтованість” скарги).

Кричущим беззаконням є те, що громадські організації не можуть самостійно здійснювати адвокацію своїх учасників і змушені вдаватися до дорогих послуг адвокатської монополії, що також ускладнює доступ до правосуддя.

Так званою конституційною реформою правосуддя передбачено посилення адвокатської монополії, її поширення практично на всі види судових процесів, що ще більше обмежить свободу асоціацій всіх людей зі своїми представниками і доступ до правосуддя, посилить прірву нерівності людей перед судом в Україні.

Враховуючи викладене, наполегливо закликаємо:

1) Президента України – відкликати протиправний законопроект № 3524, а лідерів депутатських фракцій, груп у Верховній Раді України не підтримувати його;

2) Суддів Конституційного Суду України – в своїх окремих думках висловити незгоду із висновком суду щодо цього законопроекту;

3) Національну асоціацію адвокатів України – не претендувати на монополію;

4) Міждержавні організації, міжнародні та українські правозахисні організації – закликати українську владу до відмови від адвокатської монополії та демократизації правосуддя, відновлення рівності осіб перед судом в Україні.

Голова Інституту душевної релігії Ю. В. Шеляженко

ІНСТИТУТ ДУШЕВНОЇ РЕЛІГІЇ є громадською організацією, повідомлення про утворення якої прийнято наказом Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 05.06.2015 р. № 449/01-01-11, мета якої, відповідно до протоколу установчих зборів від 20.05.2015 р.: об'єднання віруючих громадян і священнослужителів душевної релігії (релігійної віри в найвищу цінність людини) для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних інтересів, обумовлених релігійними переконаннями; утвердження світоглядних та моральних цінностей, етики душевної релігії в соціальних відносинах та поведінці людей; дослідження і популяризація соціальної доктрини душевної релігії та суспільного значення релігійного життя віруючих і релігійних організацій душевної релігії; інформаційна та правова підтримка віруючих у реалізації ними права одноособово чи разом з іншими сповідувати душевну релігію, проводити релігійні обряди, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання, утворювати релігійні організації відповідної віросповідної приналежності, в тому числі релігійні громади без повідомлення органів влади про їх утворення, а також права на заміну альтернативною (невійськовою) службою виконання військового обов'язку, якщо це суперечить релігійним переконанням громадянина, що пройшов обряд благословення Божої настанови людині не брати участь у насильстві, війні та воєнізованих формуваннях і не користуватися зброєю; пропаганда ідеї внесення змін до законодавства України щодо усунення обмежень для груп у складі однієї особи порівняно з групами з 2-10 та більше осіб у праві на заснування як юридичних осіб релігійних та громадських організацій, реалізація права на звернення з відповідними пропозиціями до суб'єктів законодавчої ініціативи; захист від дискримінації за ознакою релігійних переконань віруючих в найвищу цінність людини та від правопорушень на ґрунті ненависті до душевної релігії.

OPEN LETTER
to President of Ukraine Petro Poroshenko, leaders of parliamentary groups and factions in the Verkhovna Rada of Ukraine, the judges of the Constitutional Court of Ukraine, the Ukrainian National Bar Association, intergovernmental organizations, international and Ukrainian human rights defending organizations

At January 22, 2016 the Constitutional Court of Ukraine provide opinion about conformity to the requirements of Articles 157 and 158 of the Constitution of Ukraine on the draft law on amendments to the Constitution of Ukraine about justice #3524, which, inter alia, envisages that "the advocacy" (one monopolistic corporation of lawyers) acts for the provision of professional legal assistance in Ukraine and exclusively "the advocate" represents another person in court, as well as protection from criminal prosecution.

Professional monopoly of "the advocacy" (which means Ukrainian National Bar Association – one monopolistic corporation of lawyers), approved by court opinion, unfairly and intolerable restricts human right to freedom of associations with any representatives and the right to freedom of professional associations of lawyers, such as proclaimed in the Constitution of Ukraine and in the international treaties of Ukraine.

We believe that such bill is a disgrace for Ukraine and such opinion of the Constitutional Court of Ukraine is disgrace to justice. That bill, approved by the court, does not comply with the first paragraph of Article 157 of the Constitution of Ukraine, according to which, the Constitution of Ukraine shall not be amended, if the amendments foresee the abolition or restriction of the rights and freedoms of human and citizen.

The right of everyone to freedom of associations, including to free association with their representatives in the court, also including the right to freedom of lawyers professional associations, which guaranteed by Article 36 of the Constitution of Ukraine, Article 20 of the Universal Declaration of Human Rights, Article 22 of the International Covenant on Civil and Political Rights, Article 11 of the European Convention on Human Rights, is incompatible with the forced creation of quasi-"independent" monopolistic corporation of lawyers by the Ukrainian government.

As stated by The Institute of Open Religion in the open letter dated November 21, 2015, believers in the supreme value of human claims that every person has a natural right without special permission from the government, corporations, other professional, educational or moral authority come as a full participant in every sphere of public life, including every profession, every kind of social and religious activities, engage in this area at first a simple public activity, and over time, gaining knowledge and experience to assume responsibility for performing all complex tasks that require excellence and previous success stories. The policy of monopolizing professional occupations and social areas, ideological, legal, organizational and financial monopolisation and further imposition of social inequality in all spheres of Ukrainian society is violate the social doctrine of open religion, which claims the highest and infinitely equal worth of every human soul, and so violate natural human rights, violate the rule of law in benefit to rule of legislation contradictory to the natural rights of human and forcibly imposes society to serve the corrupt elites, sacrificially respect their privileges and whims. We have warned and continue to warn that this policy leads to loss of legitimacy of the Ukrainian state.

We express our indignation to public authorities and their representatives, as well as some civil society institutions and their leaders involving to create professional, civic and religious monopolies, including the monopoly of “the advocacy”, existing savage legislation that reinforces tribalism and isolationism, social inequality, including inequality of people at court, strengthening the unjust privileges and the suppression of basic human rights in the critical areas of public life.

We believe that every person which has a conscience must honestly admit that Ukraine has the most stringent inequality of people before the courts due to closest relations of judges with representatives of public authorities, prohibitively inflated rates court fees and excessively high cost of legal assistance, which is not compensated by selective free legal assistance.

Professional monopoly of one corporation of lawyers ("the advocacy"), enshrined in the existing rules of criminal procedure, violate human right to free association with any representatives and establishes an additional barrier to access to justice due to to excessively high cost of legal services.

The excessively high cost of legal services is consequence of stated by law unmotivated qualification terms of participating in "the advocacy" (law degree, 2 years of experience in the field of law, qualifying examination, paid internships and continuous passage of paid training courses, etc.).

In addition, the law restricts freedom of professional associations of lawyers, because all lawyers for legal practice must be members of one corporation of lawyers, "the advocacy" (which means Ukrainian National Bar Association), a particular monopolistic professional organization with strict disciplinary rules, allowing arbitrary interpretation and extortion by leaders of "the advocacy" monopoly different pseudo-"voluntary" payments in favor of their shady schemes of enrichment.

Moreover, all legal entities, including non-governmental organizations, discriminated in access to justice by three times overpriced rate of court fee and have no right to direct appeal against the unjust behavior of the judge (complaint to the qualification commission of judges must be submitted only through a "advocate" who can be punished for "unreasoned" complaints).

It's a egregious lawlessness that NGOs can't independently carry out advocacy, can't independently and effectice defend human rights, and are forced to resort to expensive services of "the advocacy" professional monopolistic corporation of lawyers, and that certainly complicates access to justice.

So-called constitutional reform of justice in Ukraine strengthening monopoly of "the advocacy" professional monopolistic corporation of lawyers in all kinds of legal proceedings, which more unjust restricts the freedom of association of all people with their representatives and restricts access to justice, strengthen the chasm of inequality of people before a court in Ukraine.

Considering the above, we urge:

1) the President of Ukraine – to withdraw the illegal bill number 3524, and the leaders of parliamentary factions and groups in the Verkhovna Rada of Ukraine did not support this bill;

2) Judges of the Constitutional Court of Ukraine – in his dissenting opinion to express disagreement with the conclusion of the Court on this bill;

3) Ukrainian National Bar Association – does not claim a monopoly;

4) intergovernmental organizations, international and Ukrainian human rights defending organizations – to urge the Ukrainian authorities to abandon "the advocacy" monopoly in legal profession and bring people more fair justice, restore equality of persons before the court in Ukraine.

Head of the Institute of Open Religion Yuriy Sheliazhenko

INSTITUTE OF OPEN RELIGION is a non-governmental organization, notification about foundation of which is accepted by decree of the Pechersk district department of justice in the Kyiv city #449/01-01-11 at June 6, 2015, as stated in protocol on foundation at constituent meeting at May 20, 2015, which have the next mission: association of believers and clergy of open religion (open-soul religion, religious faith in the supreme value of human) to implement and protect the rights and freedoms, realise their public interest due to religious beliefs; statement of views and moral values, ethics of open religion in social relations and behavior; research and promotion of the social doctrine of open religion and public importance of religious life of believers and religious organizations of open religion; informational and legal support of believers in realizing their right alone or together with others to practice open religion, to conduct religious ceremonies, openly to express and freely disseminate their religious beliefs, to form relevant religious organizations, including religious communities without notifying the authorities of their formation and the right to replace by alternative (non-military) service of military duty if it is contrary to the religious beliefs of a citizen, held ritual blessing of God to man instructions not to engage in violence, war and paramilitary units and not to use weapons; promotion of the idea of amending the law of Ukraine on removing restrictions for groups of one person compared with groups of 2-10 or more persons in the right to establish religious and other non-governmental organizations as legal entities, the implementation of the right to appeal to the relevant subjects of legislative proposals initiative; protection from discrimination of believers in the supreme value of human and from hate crimes against open religion.

ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО
Президенту Украины П. А. Порошенко, лидерам депутатских фракций и групп в Верховной Раде Украины, судьям Конституционного Суда Украины, Национальной ассоциации адвокатов Украины, межгосударственным организациям, международным и украинским правозащитным организациям

22 января 2016 года Конституционный Суд Украины признал соответствующим требованиям статей 157 и 158 Конституции Украины законопроект о внесении изменений в Конституцию Украины относительно правосудия № 3524, который, в частности, предполагает, что для оказания профессиональной юридической помощи в Украине действует адвокатура и исключительно адвокат осуществляет представительство другого лица в суде, а также защиту от уголовного обвинения.

Монополия адвокатуры, одобренная этим заключением суда, несправедливо и нетерпимо ограничивает право человека на свободу объединений (ассоциаций) с любыми своими представителями и право на свободу профессиональных ассоциаций юристов, предусмотренное Конституцией Украины и международными договорами Украины.

Считаем этот законопроект позором для Украины, а упомянутое заключение Конституционного Суда Украины – позором для украинского правосудия. Ведь одобренный судом законопроект не соответствует части первой статьи 157 Конституции Украины, согласно которой, Конституция Украины не может быть изменена, если изменения предусматривают отмену или ограничение прав и свобод человека и гражданина.

Право каждого человека на свободу объединений (ассоциаций), в том числе со своими представителями в суде, в том числе право юристов на свободу профессиональных объединений (ассоциаций), с которым несовместимо принудительное создание Украинским государством псевдо-«независимой» адвокатской монополии, гарантировано статьей 36 Конституции Украины, статьей 20 Всеобщей декларации прав человека, статьей 22 Международного пакта о гражданских и политических правах, статьей 11 Конвенции о защите прав человека и основных свобод.

Как уже заявлял Институт душевной религии в открытом письме от 21.11.2015 г.., верующие в наивысшую ценность человека убеждены, что каждый человек имеет естественное право без специальных разрешений со стороны государства, корпораций, других профессиональных, образовательных или моральных авторитетов прийти как полноценный участник в каждую сферу общественной жизни, в том числе, в каждую профессию, каждый вид общественной и религиозной деятельности, заниматься в этой сфере сначала простой общедоступной деятельностью, а со временем, набираясь знаний и опыта, брать на себя ответственность за выполнение все более сложных задач, требующих высокого мастерства и предшествующей истории успехов. Политика монополизации профессий и сфер деятельности, идеологического, нормативно-правового, организационного и финансового закрепления и дальнейшего насаждения социального неравенства во всех сферах жизни украинского общества противоречит и социальной доктрине душевной религии, утверждающей наивысшую и бесконечно равную ценность каждой человеческой души, и естественным правам человека, нарушает принцип верховенства права в пользу верховенства законодательства, противоречит естественным правам человека и принудительно навязывает обществу обязанности прислуживать авторитету коррумпированных элит, жертвенно обслуживать их привилегии и прихоти. Мы предупреждали и продолжаем предупреждать, что такая политика ведет к потере легитимности Украинского государства.

Мы выражаем возмущение участием органов государственной власти и их представителей, а также отдельных институтов гражданского общества и их лидеров в создании профессиональных, общественных и религиозных монополий, в частности – монополии адвокатуры, дикостью существующих законодательных норм, закрепляющих кастовость и изоляционизм, вопиющее социальное неравенство, в частности – неравенство людей перед судом, навязывание несправедливых привилегий и подавление базовых прав человека в критически важных сферах общественной жизни.

Мы считаем, что каждый человек, имеющий совесть, должен честно признать, что в Украине существует жесткое неравенство лиц перед судами, обусловленное доверительными отношениями судей с представителями органов государственной власти, непосильно завышенными ставками судебного сбора и чрезмерно высокой стоимостью правовой помощи, которая не компенсируется избирательной бесплатной помощью.

Адвокатская монополия, закрепленная в существующих правилах уголовного процесса, нарушает право человека на ассоциацию с любыми своими представителями и устанавливает дополнительный барьер в доступе к правосудию в виде чрезмерно высокой стоимости услуг адвокатов.

В свою очередь, чрезмерно высокая стоимость услуг адвокатов обусловлена установленными законом немотивированными квалификационными условиями любой адвокатской деятельности (специальное образование, 2-х летний стаж работы в сфере права, квалификационный экзамен, платная стажировка и непрерывное прохождение платных курсов повышения квалификации и так далее).

Кроме того, законодательством ограничивается право на свободу профессиональных ассоциаций юристов, поскольку от всех юристов для осуществления правозащитной деятельности требуется быть членами одной конкретной общественной организации с жесткими дисциплинарными правилами, допускающими произвольную трактовку и вымогательство лидерами адвокатской монополии "добровольных" платежей различного характера в пользу своих теневых схем обогащения.

При этом все юридические лица, не исключая общественные организации, дискриминированы в доступе к правосудию втрое завышенной ставкой судебного сбора, а также в праве обжаловать неправосудное поведение судьи (жалобы в квалификационную комиссию подаются только через адвоката, который может быть привлечен к ответственности за "необоснованность" жалобы ).

Вопиющим беззаконием является то, что общественные организации не могут самостоятельно осуществлять адвокацию своих участников и вынуждены прибегать к дорогостоящим услугам адвокатской монополии, что также затрудняет доступ к правосудию.

Так называемой конституционной реформой правосудия предусмотрено усиление адвокатской монополии, ее распространение практически на все виды судебных производств, что еще больше ограничит свободу ассоциаций всех людей со своими представителями и доступ к правосудию, усилит пропасть неравенства людей перед судом в Украине.

Учитывая изложенное, настойчиво призываем:

1) Президента Украины – отозвать противоправный законопроект № 3524, а лидеров депутатских фракций, групп в Верховной Раде Украины не поддерживать его;

2) Судей Конституционного Суда Украины – в своих особых мнениях выразить несогласие с заключением суда по этому законопроекту;

3) Национальную ассоциацию адвокатов Украины – не претендовать на монополию;

4) Межгосударственные организации, международные и украинские правозащитные организации – призвать украинские власти к отказу от адвокатской монополии и к демократизации правосудия, к восстановлению равенства всех лиц перед судом в Украине.

Председатель Института открытой религии Ю. В. Шеляженко

ИНСТИТУТ ОТКРЫТОЙ РЕЛИГИИ является общественной организацией, сообщение об учреждении которой принято приказом Печерского районного управления юстиции в г. Киеве от 05.06.2015 г. № 449/01-01-11, цель которой, согласно протоколу учредительного собрания от 20.05.2015 г.: объединение верующих граждан и священнослужителей открытой религии (религии открытой души, религиозной веры в наивысшую ценность человека) для осуществления и защиты прав и свобод, удовлетворения общественных интересов, обусловленных религиозными убеждениями; утверждения мировоззренческих и нравственных ценностей, этики открытой религии в социальных отношениях и поведении людей; исследование и популяризация социальной доктрины открытой религии, общественного значения религиозной жизни верующих и религиозных организаций открытой религии; информационная и правовая поддержка верующих в реализации ими права единолично или вместе с другими исповедовать открытую религию, проводить религиозные обряды, открыто выражать и свободно распространять свои религиозные убеждения, образовывать религиозные организации соответствующей вероисповедной направленности, в том числе религиозные общины без уведомления органов власти об их образовании, а также права на замену альтернативной (невоенной) службой исполнения воинской обязанности, если это противоречит религиозным убеждениям гражданина, прошедшего обряд благословения Божьего наставления человеку не участвовать в насилии, войне и военизированных формированиях и не пользоваться оружием; пропаганда идеи внесения изменений в законодательство Украины с целью устранения ограничений для групп в составе одного человека по сравнению с группами из 2-10 и более человек в праве на учреждение как юридических лиц религиозных и общественных организаций, реализация права на обращение с соответствующими предложениями к субъектам законодательной инициативы; защита от дискриминации по признаку религиозных убеждений верующих в наивысшую ценность человека и от правонарушений на почве ненависти к открытой религии.

Ганьба замість гідності в Україні

un_hr_comit

На фото: засідання Комітету з прав людини ООН.

16 грудня 1966 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Міжнародний пакт про громадянські і політичні права.

Як зазначено у преамбулі документа, держави-учасники Пакту визнали, що ці права випливають із властивої людській особі гідності. У 2016 році весь світ відзначатиме річницю прийняття цього важливого правозахисного акту. Однак, на жаль, Україна не може похвалитися його дотриманням. Швидше навпаки, місце прав і гідності все частіше посідає привілейована ганьба.

У 2013 році Комітет з прав людини ООН розглянув сьому періодичну доповідь України про дотримання Пакту і висловив занепокоєння низкою питань, таких, як необхідність посилити: гарантії незалежності суддів та застосування Пакту в судочинстві; національний превентивний механізм проти тортур; захист від дикримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності; справедливе представництво жінок в парламенті та уряді; зусилля держави з викорінення насильства у сім’ї, надзвичайно високої смертності у місцях позбавлення волі, торгівлі людьми та застосування тортур правоохоронними органами.

Комітет заявив про своє занепокоєння повідомленнями про дискримінацію, ненависницьку риторику та акти насильства, спрямовані проти лесбійок, геїв, бісексуалів та транссексуалів (ЛГБТ) і порушення їх права на свободу висловлення думки та свободу зібрань, та зажадав від Української держави виявлення ясної та недвозначної офіційної позиції щодо неприпустимості будь-якої стигматизації за ознаками ЛГБТ.

Також Комітет занепокоєний повідомленнями про ненависницьку риторику, погрози і насильство відносно представників етнічних груп, релігійних та національних меншин, зокрема, рома, Свідків Єгови і кримських татар, які виявляються у фізичному насильстві, актах вандалізму і підпалах, більшість з яких здійснюється групами, що керуються ідеологією радикального націоналізму та расизму. Комітет рекомендував активізувати зусилля Української держави у боротьбі з ненависницькою риторикою та расистськими нападами, посилити боротьбу проти дискримінації у відношенні рома та створити умови для їх соціальної інтеграції.

Окремі рекомендації Комітету стосувалися недопущення переслідування журналістів за висловлення думки, застосування судами застарілих обмежувальних актів для придушення свободи зібрань.

Цікаво прочитати рекомендації Комітету щодо переведення армії на професійну основу в світлі останніх заяв президента Порошенка і міністра оборони Полторака про те, що скасування призову не буде, і відвертої брехні про те, ніби жодна повністю контрактна армія не виграла війни (армії США та Великої Британії неодноразово спростовували це).

Комітет з прав людини ООН у 2013 році взяв до уваги плани України щодо повного переходу на контрактну армію з 2017 року і відзначив, що положення Закону про військову службу, що дозволяють призов до армії, залишаються в силі, як і Закон про альтернативну (невійськову) службу, і що згідно із статистичними даними, наданими Україною, протягом останніх років всього кілька сотень молодих людей пройшли альтернативну службу. У зв’язку з цим Комітет висловив свою стурбованість з приводу того, що, як видається, ніяких заходів не було вжито для розширення права на відмову від обов’язкової військової служби осіб, які керуються нерелігійними переконаннями, заснованими на міркуваннях совісті, а також переконаннями, заснованими на всіх релігіях (стаття 18 Пакту). Комітет нагадав про свою попередню рекомендацію і підкреслив, що можливість проходження альтернативної служби повинна бути доступна всім особам, які відмовляються від несення військової служби, без дискримінації за ознакою характеру переконань (релігійних або нерелігійних переконань, заснованих на міркуваннях совісті), що є підставою для відмови від несення військової служби, і ця можливість не повинна бути ані каральною, ані дискримінаційною за характером або за тривалістю в порівнянні з військовою службою. Зайве казати, що на даний час зазначені рекомендації Комітету не реалізовані.

Інститут душевної релігії, який відстоює соціальну доктрину людської рівності та гідності, що лежить в основі релігійної віри в найвищу цінність людини, підготував власні зауваження щодо дотримання в Україні окремих статтей Пакту. Ці зауваження будуть доведені до відома Комітету з прав людини та органів влади України, щоб вони були враховані під час підготовки наступної періодичної доповіді про дотримання Пакту в липні 2018 року.

Щодо статті 18.

В Україні системно порушується право на свободу релігії прихильників малочисельних релігійних груп і сучасних духовних рухів, а також право на свободу совісті атеїстів. Вони не захищені законом від ненависницьких випадів в засобах масової інформації, в системі освіти і в масовій культурі.

Законодавство і особливо правозастосування захищає монопольне становище декількох популярних церков (входять в закриту і пропагуючу дискримінацію Раду Церков і релігійних організацій), з керівництвом яких постійно зустрічається і погоджує політику керівництво держави. Державні програми патріотичного виховання та розвитку культури включають релігійну пропаганду цих церков-монополістів.

Право відмовлятися від несення військової служби за мотивами свободи совісті також надається тільки представникам популярних церков на дискримінаційній основі (згідно зі списком, затвердженим урядом). Пацифісти з числа атеїстів і представників нечисленних релігій дискриміновані в цьому праві.

Довільно обмежується свобода сповідувати свою релігію та переконання як одноособово, так і спільно з іншими в релігійних організаціях.

Зокрема, чинне законодавство України ущемляє громадян у праві створювати релігійні організації.

Діяльність релігійних організацій обмежується невмотивованими вимогами щодо чисельності та територіальної прив’язки. Так, неможливо заснувати релігійну організацію ні одноосібно, ні групі осіб до 9 осіб. Ніяка кількість людей на зборах в одному місці не може заснувати нову релігійну організацію, діючу по всій країні.

Затягується реєстрація релігійних організацій, які не декларують підпорядкування церквам-монополістам. Ігноруючи свободу релігії, владні структури під приводом релігієзнавчої експертизи заперечують право людей вільно визначати і сповідувати свою релігію.

Щодо статті 19.

Всупереч праву людини безперешкодно дотримуватися своїх поглядів в Україні всім нав’язуються обов’язкові патріотичні переконання.

Висловлення пацифістських переконань прирівнюється до державного злочину і карається, в Україні перебувають у неволі низка в’язнів совісті,  визнаних міжнародними організаціями. Про, нібито, “злочинність” пацифізму неодноразово заявляв президент.

Держава веде інформаційну війну і притягує людей до кримінальної відповідальності за відтворення повідомлень, що не містять закликів до насильства, які на державному рівні визнані шкідливими.

Так звана декомунізація забороняє приватним особам дотримуватися певної, у тому числі ненасильницької, ідеології та використовувати певну символіку. При цьому на державному рівні пропагується необхідність насадження єдиномисля насильницьким шляхом.

Існує цензура на державному рівні, наприклад, петиції вищим органам влади попередньо переглядаються, відмови в оприлюдненні петицій завжди невмотивовані. Система верифікації підписантів та порядок розгляду петицій непрозорі, поріг чисельності підписантів встановлюється довільно і завищено.

Жорстка цензура практикується у приватних монопольних ЗМІ (кількох телеканалах і газетах з непрозорою власністю, які, наче змовившись, пропагують одну повістку дня). Альтернативні повідомлення не допускаються в публічний простір монопольними ЗМІ та щодо ЗМІ спільноти ЛГБТ навіть є прецедент перешкоджання в реєстрації.

Щодо статтей 14, 22.

В Україні існує найжорсткіша нерівність осіб перед судами, обумовлена довірительними відносинами суддів з представниками органів державної влади, непосильно завищеними ставками судового збору та надмірно високою вартістю правової допомоги.

Адвокатська монополія, закріплена в існуючих правилах кримінального процесу, порушує право людини на асоціацію з будь-якими своїми представниками і встановлює додатковий бар’єр у доступі до правосуддя у вигляді надмірно високої вартості послуг адвокатів.

У свою чергу, надмірно висока вартість послуг адвокатів обумовлена встановленими законом невмотивованими кваліфікаційними умовами будь-якої адвокатської діяльності (спеціальна освіта, 2-х річний стаж роботи у сфері права, кваліфікаційний іспит, платне стажування і безперервне проходження платних курсів підвищення кваліфікації, тощо).

Крім того, законодавством обмежується право на свободу професійних асоціацій юристів, оскільки від всіх юристів для здійснення правозахисної діяльності вимагається бути членами однієї конкретної громадської організації з жорсткими дисциплінарними правилами, що допускають довільне трактування і здирництво лідерами адвокатської монополії “добровільних” платежів різного характеру на користь своїх тіньових схем збагачення.

При цьому всі юридичні особи, не виключаючи громадські організації, дискриміновані в доступі до правосуддя втричі завищеною ставкою судового збору, а також у праві оскаржити неправосудну поведінку судді (скарги до кваліфкомісії подаються тільки через адвоката, який може бути притягнутий до відповідальності за “необгрунтованість” скарги).

Кричущим беззаконням є те, що громадські організації не можуть самостійно здійснювати адвокацію своїх учасників і змушені вдаватися до дорогих послуг адвокатської монополії, що також ускладнює доступ до правосуддя.

Так званою конституційною реформою правосуддя передбачено посилення адвокатської монополії, її поширення практично на всі види судових процесів, що ще більше обмежить свободу асоціацій всіх людей зі своїми представниками і доступ до правосуддя, посилить прірву нерівності людей перед судом в Україні.

P.S. Сподіваюся, що наступний вірш поверне читачам трохи оптимізму та віри у всепереможність верховенства права (природного права, прав людини) після наведеної вище невтішної аналітичної доповіді.

МОНОПОЛІСТАМ

– Немає прав, є привілеї. Немає прав, є адвокат. Купи білет у цирк з суддею. Немає прав, держава – кат.

– Є право – рівність перед Богом. Є право, стверджене життям. Брехня не купить перемогу. Є право! Совість – мій суддя.