Герб Київського Патріархату (ліворуч) та Ікона “Слово Боже” Душевної Спільноти Всесвіту (праворуч).

6 вересня 2016 року відбулася випадкова зустріч та доброзичлива полеміка Хранителя віри Душевної Спільноти Всесвіту Юрія Шеляженка з Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом у резиденції предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату на вул. Пушкінській в Києві.

Хранитель віри задав Патріарху богословське питання, як православне людство терпить єресь предстоятеля московської церкви Кирила, який протиставляє людську природу Ісуса Христа його божественній природі та сіє ненависть до «людинопоклонства». Патріарх Філарет відповів, що не поділяє ідеї людиноцентризму, але згоден із тим, що не можна протиставляти божественну та людську природу Христа.

Патріарх зазначив, що вселенське православ’я має визнати українську церкву, а московській церкві має бути заборонено законом називатися українською. Хранитель віри не заперечував.

Хранитель віри проповідував Патріарху душевну релігію як древнє священне анімістичне начало, досконалий початок кожної доброї релігії, включаючи і православ’я. Також Хранитель віри радий був розвіяти сумніви Патріарха, чи потрібен Бог віруючим в найвищу цінність людини, зазначивши, що Бог потрібен нам в якості людського ідеалу, продовження людини до нескінченності. Як зразок універсальної людяної молитви, Хранитель віри навів поетичний афоризм святого мудреця і поета Тараса Шевченка: «Як небо блакитне, нема йому краю, так душі почину і краю немає».

Хранитель віри та Патріарх висловили взаємну відданість ідеям утвердження віри та любові, подолання гріхів. При цьому Патріарх зазначив, що при зустрічах з європейськими лідерами, які визнають пріоритетом людину та її права, завжди нагадує про віру в Бога і твердить, що в Україні ніколи не буде легалізовано одностатеві шлюби. У відповідь на цю ремарку Хранитель віри закликав Патріарха не перебільшувати і звернув увагу на те, що Англіканська церква та інші церкви по всьому світу вже вінчають одностатеві пари та посвячують жінок у священики. Патріарх апелював до того, що за віру люди жертвували собою, йшли на смерть і раділи своєму подвигу самовідданої любові. Хранитель віри поділився своїм досвідом участі у Марші рівності, учасники якого є сучасними мучениками за свої переконання, бо попри напади, кровопролиття, залякування серед них панує атмосфера радості, любові, поваги до інших, віри в те, що права людини понад усе і всі люди рівні у своїх природних правах.

Наприкінці зустрічі Патріарх ще раз підкреслив, що людина грішна та гріхи треба долати, на що Хранитель віри визнав себе грішною людиною, подякував за добру пораду долати гріхи і поклонився душі Патріарха, поклавши руку на серце, як ритуал священного обряду душевної релігії вимагає поклонятися душі кожної людини (Священне писання душевної релігії, текст Людина понад усе, розділ 5).

Патріарх прийняв у подарунок від Хранителя віри книгу “Душевна релігія: священне писання, традиційний устрій, моральний закон і богословська наука релігійної віри в найвищу цінність людини”. На прощання священики кріпко потиснули руки.