Скороченим позначенням Автономної Адвокатури є A=A, закон ідентичності, він же головна формула об’єктивізму Айн Ренд, що підкреслює лібералізм та чесність автономних адвокатів.
У Києві зареєстровано Громадську організацію “Автономна Адвокатура”, мета якої – здійснення і захист прав, свобод, суспільних інтересів у спілці кликаних автономних адвокатів і провокаторів, що кличуть по допомогу, захист, представництво, інформування. Співзасновниками організації виступили автономні адвокати Юрій Шеляженко (обраний Головою А=А) та Олексій Святогор. Девіз автономної адвокатури AD VOCO PRO SUI IURIS, що у перекладі з латини означає “для заклику за власне право”. В цій організації плануємо реалізувати на практиці теоретичні розробки моїх наукових досліджень на тему особистої автономії приватних осіб та організацій та майбутньої кандидатської дисертації з права.
Автономний адвокат (латиною ad voco – для заклику) є самостійною та досвідченою людиною, покликаною і спроможною надати необхідну допомогу провокатору. Провокатор (латиною pro voco – за заклик) – той, хто кличе по допомогу, захист, представництво, інформування. Запрошуємо долучатися (за результатами співбесіди) автономних адвокатів та провокаторів, також запрошуємо до співпраці правозахисні організації.
Провокатор має свободу слова звернутися по допомогу до суспільства, і суспільство в особі автономного адвоката йому допомагає. Причому нема жодної проблеми в тому, що автономного адвоката ніхто не уповноважував, він просто майстерний самозванець, герой, що приходить на допомогу. На відміну від старого позитивізму, в якому ідея суспільства виступає ширмою, з-за якої еліти маніпулюють людьми, нині набуває поширення екзистенціалізм, людиноцентричний підхід, в якому слово кожної людини має значення, суспільство вважається діалогом людей, відчуження суспільства від людини і протиставлення суспільних інтересів індивідуальним вважається неприпустимим і долається.
Майбутнє людство вилікується від хвороби елітарності, через яку слово «провокація» в політичному жаргоні стало лайкою. Всі забули, що первинно це слово означало виступ, звернення до народу; «pro» перекладається як «за», «voco» – «говорити, звучати, кликати»; «provocatio» – заклик. Правовий інститут «provocatio ad populum» (звернення до народу) в римській республіці означав право звернутися за захистом до людей, крикнути «що ж це коїться, людоньки»; природне право людини оскаржити перед (небайдужими!) народними зборами рішення магістрата (найчастіше, про покарання за злочин). Коли права людини придушуються на користь привілеїв еліт всякими утисками, в тому числі обманом та примусом, тоді свобода слова стає привілеєм обраних, які криють лайкою «Провокація!» з кожного телеекрану, бігборду, трибуни, зі сторінок ЗМІ та соцмереж не тільки лукаву демагогію конкуруючих братів по підлості, але й мудрі чесні книжки, діалоги та полеміку філософів, проповіді та молитви віруючих і взагалі будь-яку альтернативну, невигідну тиранії еліт, точку зору. Але є один закон природи: люди завжди повстають проти тиранії та здобувають свободу.
Свобода як самостійність, незалежність, відсутність або подолання будь-яких обмежень є суттю людяності, природою людського розуму та непереборним потягом серця. Звичайно, свобода кожної особи обмежена свободами інших і природними наслідками власних вчинків, але такі обмеження долаються у прагненні гідно домовлятися і поводитися розумно. На практиці, у діалозі та взаємодії людей виникає весь капітал звичок та законів, якими ми користуємося на свій розсуд («закон як дишло»).
Становлення права відбувається на фундаменті свободи і, відповідно до моїх наукових досліджень з правознавства, має три етапи: вільне користування свободою та накопичення досвіду традицій у оптимізації відповідальності за свободу; вільне користування традиціями та накопичення досвіду законності у оптимізації альтернатив традиціям; вільне користування законами та накопичення досвіду інновацій (революцій, відкриттів) у оптимізації реформ законодавства. Закони і традиції, що придушують свободу, швидко відмирають, бо люди завжди повстають проти примусу іти хиткою кригою лукавих обіцянок “благополуччя” під ігом тиранії та гноблення й обстоюють свободу, яка є міцним підгрунтям справедливих законів і традицій.
Здатність суб’єкта права жити за власними правилами зветься автономією, це слово у перекладі з грецької означає «власний закон». Автономія є свободою, уникненням диктату, але не є вседозволеністю, бо автономний суб’єкт в спілкуванні (а відтак, і прагненні згоди з іншими) формує свої закони власного буття, свої правила мудрого користування свободою, щоб жити у гармонії з природою і всім суспільством, творцем і учасником якого є суб’єкт права – хоч окрема людина, хоч її організація.
Автономна Адвокатура у соцмережах: