1. Етика є нашою совістю, але не тираном.

2. Наша совість не може обмежувати свободу інших, формуючи власний простір розумної свободи.

3. Ми творимо і захищаємо норми етики з метою розвитку вільної людини.

4. Норми етики рекомендують зразки правильного життя, жоден з яких не може вважатися обов’язковим. У захисті етики ми обмежуємося тим, що кажемо правду, щоб кожна особа могла самостійно судити, що для неї добре.

5. Моральна сила етики полягає у вірному спрямуванні людської волі до самовдосконалення із використанням усіх природних можливостей, із повагою до всієї повноти природних свобод кожної особи.

6. Визнання норм етики обов’язковими через примус не має моральної сили, від нього можна чесно відмовитися за необхідності повстання проти тиранії.

7. Визнання норм етики обов’язковими за згодою перетворює норми етики на норми права і має моральну силу лише у межах згоди.

8. Норми етики мають бути чесні та справедливі рівною мірою для всіх. Ми не радимо іншим того, чого б не порадили собі.