У темряві кінозалу екран був як вікно в небо. Оксана відчула, що Віктор обережно поклав руку їй на плечі. Схоже, хлопця зовсім не цікавив науково-популярний фільм з християнської етики, який так вихваляв шкільний психолог перед походом у кіно.
– Вчені досі не домовилися, хто створив людину,– вів своє голос за кадром,– За їх гіпотезою, еволюція перетворила мавпу на людину. Але дані найновіших досліджень підтверджують, що людину створив Бог.
– Та ну! Я сама створила себе,– обурено вигукнула Оксана. Рука хлопця миттєво зісковзнула з її плеча.
– Тихше! – гукнув ззаду психолог.
Оксана встала і пішла, орієнтуючись на зелене світло таблички «Вихід». Психолог побіг за нею, але не наздогнав. В фойє кінотеатру було порожньо. Він знизав плечима і повернувся до дітей. Наступного дня у кабінеті директора школи Матвія Петровича Свириденка відбулася розмова.