Друзі, радий запросити вас на цифрову репетицію моєї опери “СУД ІДЕ” за мотивами відомої англійської комічної опери “Суд присяжних” Ґілберта і Саллівана.

Зробити цей переклад мене надихнула новина про те, що за проєктом нового Цивільного кодексу України за відмову від шлюбу доведеться платити компенсацію. Крім того, у законопроєкті пропонується дати суддям владу насаджувати так звану “доброзвичайність”, офіційну версію моралі, хоча держава не може цим займатися за статтею 15 Конституції України. Питання в тому, а судді хто? Як видно з арії судді у цій комічній опері, вони можуть бути далекі від всякої “доброзвичайності”, і нові повноваження можуть дати нагоду для нових зловживань та корупційних схем.

Хочу попередити, що мій переклад адаптовано під сучасні українські реалії: наприклад, роль присяжних грає публіка.

Але є вічні речі, які залишаються однаковими у різних країнах і в різних століттях: це кохання, корупція і, звичайно ж, радісний сміх.